понеділок, 25 квітня 2016 р.

Ляльник та Ярило Вишній на Запорожжі

Рідновіри Запорожжя 23-24 квітня вшанували Лялю і Ярила Вишнього - свято юності, дівочої краси та молодечої звитяги. Спочатку свято проводили в селі Гнаровське Вільнянського району. Організаторами свята виступив сільський будинок культури за сприяння родини Макаренків та їхніх друзів. До участі були запрошені волхв Світовит Пашник та берегиня Ясна Яковенко.

пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

Князь Володимир і хрещення Русі

Чи хрестив князь Володимир Русь? Здавалося б дивне запитання, адже це всім відомий факт. Та не робіть поспішних висновків. У цій праці розкриваються мітологічні сюжети, що використали автори-монахи в "Повісті врем'яних літ" як для прикраси історичних подій, так і для поучення віруючих. Відверта брехня про хрещення Русі досі нав'язується нашому народу не тільки церковниками, але й недобросовісними науковцями і політиками, що принижує нашу національну гідність. 

середа, 13 квітня 2016 р.

15 квітня - Рахманський Великдень. Права Середа

Десь глибоко під землею, в підземному царстві, живуть блаженні люди рахмани, які померли. Своє життя вони проводять у Раю. За іншим уявленням, рахмани живуть десь на острові у далекій південній або східній країні, начебто у Ирії, де завжди тепло. Ця земля лише для блаженних.
У рахманів немає літочислення, адже живуть вони в позачасовому просторі. Тому, аби знати, коли треба святкувати Великдень, земні люди, їх нащадки, на Велику суботу викидають у річку шкаралупи з яєць, використаних при виготовленні пасок, або з крашанок, що споживаються на Великдень. Коли пускають ті шкаралупи на річку проказують: "Плиньте, плиньте у рахманські краї, про Великдень сповістіть."

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Яким має бути Державний Прапор України синьо-жовтим чи жовто-блакитним?

Останнім часом, особливо під час революції і війни все більше розкручується тема розташування кольорів Державного Прапора України. Це звичайно вносить напруження в суспільство і часто сприймається, як навмисна диверсія наших ворогів. Що може бути далеко не безпідставним, адже під час війни будь-яке роз'єднання думки народу принесе користь ворожим силам, тому їхні агенти будуть підтримувати цю ідею і підштовхувати "гарячі голови" на відповідні дії. Дехто вже забув, що йде війна і єдність народу потрібна як ніколи.

понеділок, 4 квітня 2016 р.

Історія виявлення і дослідження Велесової Книги

Наше життя рухається вперед, та іноді треба озиратися назад, щоб згадати минулі часи і зробити правильні висновки, такому вчить нас Велесова Книга – збірка духовних текстів руського Роду. Ми вчитуємося в її слова аби зрозуміти призначення свого життя, згадати свій Рід, звідки походимо і куди йдемо. Це надає нам впевненості в собі, дає зрозуміти, що ми не самі, а з нами Боги і наші Предки.

неділя, 3 квітня 2016 р.

1 травня - Зелений тиждень та День Волхвів на Хортиці

Коли розпускаються листя на деревах, люди радіють буянню зелені. Виходять на Природу на маївки, щоб гарно провести день, вдихаючи пахощі першого листя і квітів на деревах. Разом із цим духмяним повітрям до нас приходять на свято душі Предків - кличемо весь Рід збиратися на братчини.

Богославлення - 1 травня 7524 (2016), 11-00.
Святилище-обсерваторія на Хортиці.
Біля святилища діятиме агітаційна точка, розповсюдження образів, оберегів, вишиванок, книжок та ін. речей духовного призначення.
Після богославлення - братчина (брати з собою їсти-пити).

24 КВІТНЯ - ЯРИЛО ВИШНІЙ НА ХОРТИЦІ

Оголошення - Весняне свято

Бог весняного Сонця Ярило, народившись на рівнодення, зростаючи піднімається у небесну вишину. Він має потужну силу, щоб остаточно воскресити природу, дати росту весняним сходам, цвітінню. Яриловою силою наснажуються люди, це їх надихає до великих звершень в ім'я свого Роду.

24-го квітня 7524 (2016), 11-00.
Святилище-обсерваторія на Хортиці.
Після богославлення - братчина (брати з собою їсти-пити).
Телефон для довідок: 063-336-03-78, 066-153-71-79 (Світовит), 096-984-26-74, 093-017-09-30 (Божевой).

субота, 2 квітня 2016 р.

Світовит Пашник про Великдень та інші свята

Верховний волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник взяв участь у програмі Запорізької обласної державної телерадіокомпанії "Ранок. Кава. Позитив" 14 березня 2016 року. Мова йшла про великодні свята, календарні системи, звичаї, обряди і символіку.


пʼятниця, 1 квітня 2016 р.

Великдень на весняне рівнодення

Одне з найбільших свят рідновірів Великдень було проведено 20 березня на острові Хортиця Руським Православним Колом. Це свято присвячено весняному рівноденню. Не зважаючи на прохолодну погоду, яка іноді теж трапляється у цей період, рідновіри зібралися на стародавньому святилищі-обсерваторії, якому понад 4 тис. років. Тут збереглися каміння-візири, через які наші Предки спостерігали за Сонцем і визначали сонцестояння і рівнодення, складаючи свій астрономічний календар. Цього разу Сонце-Коляда завершує свій шлях дитини і відроджується як Ярило-юнак, повний сил і наснаги. Весняне Сонце зігріє нашу Землю і воскресить Природу.

Радуниця (Проводи) - 1 квітня

Сонцеслав Крижанівський. Ірій.
Наступна після Великодня неділя, а відтак і увесь тиждень називався Провідним або Радуницею. Свято називали ще Красною Горою або Могилками [1, 240].

Це своєрідне виряджання духів. Вважається, що від Чистого четверга до Провідної неділі покійники провідують своїх близьких і далеких родичів. Особливо активізуються духи-душі від сутінків і до третіх півнів. Удосвіта на Великдень вони разом з членами родин розговляються, а через тиждень їх потрібно вирядити – до вирію та на охорону нив і врожаю.

Напередодні Проводів у Провідну неділю жінки несуть до храму кошики (хлібини, шмат сала, ковбаси, яйця) й відправляють поминки. Потім з цим їством, що символізує коливо, тобто жертву предкам відвідують могилки. В основному могили відвідуються в понеділок – Проводи (іноді йдуть у неділю після Богослужіння). При цьому гробки приводять у порядок. Якщо страву не святили в храмі, то годиться це зробити на гробках, біля каплиці. Кошики ставляться вряд, біля них запалюють свічки, і священик править велику Богослужбу по предкам. Після чого їжу несуть покійникам і розкладають на могилках. Споживаючи їжу, поминають померлих:

Коли святкувати Великдень?

Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також свята, що пов'язані із ним, відзначається на різні дати. В цій статті ми спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.
Перш за все визначимо, що таке Великдень. Наче цілком зрозуміле стародавнє свято. Назва Великдень походить від природної події, коли день стає більше ночі, тому і Великдень. Це день весняного рівнодення, яке припадає близько 20 березня за державним календарем. А юдо-євангелісти пов'язують Великдень саме з воскресінням Ісуса Христоса – божество, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце.
Католики і ортодокси вираховують Великдень і свята, що з ним пов'язуються за викривленим місячно-сонячним календарем. Має відбутися весняне рівнодення, потім чекають першого повного місяця, а найближча неділя і буде Великоднем. Для вирахування Великодня використовуються Пасхалії. Дата Великодня може припадати в період від 22 березня до 25 квітня (для ортодоксів, які користуються юліанським календарем, у XX–XXI століттях це відповідає періоду з 4 квітня по 8 травня за державним стилем). Якщо Великдень збігається зі святом Благовіщення (25 березня чи 7 квітня д.к.), то він називається Кіриопасха (Господня Пасха).