Дослідження правого берега Дніпра напроти о.Хортиця (видиво)

Інститут сакральної географії 8 липня 2017 р. здійснив мандрівку вздовж правого берега Дніпра напроти острова Хортиця. Метою дослідженні були сакральні місця, які могли використовувати наші предки: печери, валуни, жертовники, астрономічні візири, укріплення. За матеріалами подорожі планується зробити доповідь на одному із семінарів чи конференції.

Волонтери привітали 55 артбригаду

Сьогодні командування 55-ої артбригади, представники обласної влади, Волонтерські вареникиZP, Руське Православне Коло та талановита плеяда запорізьких артистів привітали пушкарів з поверненням на постійне місце дислокації на рідну запорізьку землю. Все, як завжди у нас буває: душевно, по-рідному і смачно!

Молодіжно-спортивний фестиваль проходив протягом 3 днів на території санаторію-профілакторію Запорізького національного університету. У заході взяли участь понад 100 дітей у віці 7-18 років як із Запоріжжя, так і інших міст з усієї України. Організаторами фестивалю стали Всеукраїнська федерація «Спас» та Запорізька обласна федерація ушу.

Під час святкування Івана Купала юних спортсменів не злякав навіть дощик, який накрапав практично весь вечір.

Козацька слава на Купала в Миколаєві

В м. Миколаїв відбулося величне свято Купало. До його проведення долучилися ряд організацій міста. Дійство проходило на узбережжі Південного Бугу на Алеї козацької слави, що знаходиться в парку "Перемоги". Це місце вже стало традиційним для купальського дійства. Натхненниками проведення свята стало Бузьке козацтво на чолі Сергія Щербакова та Антоніни Квасниці.

В селі Гнаровське палало величезне купальське вогнище (світлини, видиво)

Яскраве свято Купало відбулося в селі Ганаровське. Свято прикрасили піснями, музикою, танцяіми, а також обрядодійством з ляльками Купали і Марени, деревом роду Купайлицею, хороводами і вінками, вогняним колесом та ігрищами. Під кінець свята всіх вразило величезне вогнище, навколо якого водили хороводи і співали пісні. Все завершилося великим гулянням і веселощами.

Подяку всім учасникам висловлює головний організатор дійства Олексій Макаренко.

Купало на Хортиці (видиво)

Мешканці міста Запоріжжя та чисельні гості на священному острові Хортиця відзначили свято Купало. Воно присвячено літньому сонцестоянню, коли дні найдовші, а ночі найкоротші. Саме тоді Сонце має найбільшу силу, воно переходить із стану юнака в зрілість. Тому Купало, як літнє Сонце вважається блогом плодючості і його ще називають Райбогом. Золотава пшениця під синім небом прикрашає обійстя наших селищ. Люди зібралися на березі Дніпра, щоб бачити, як Сонце сідає за обрій і тим вступає у шлюб із Водою, тому Купала і Марена - головні герої цього святкового дійства, вони дають приклад молодим людям творити нові родини. Пусканням вінків, купанням і стрибанням через вогнище проходило головне свято літа. А молоді воїни на цьому святі показували свою звитягу у показових боях.

Гнаровська громада планує створити етносело (видиво)

Громада села Гнаровське планує створити на території селищної ради етнографічний комплекс. Цьому сприяє селищна рада на чолі Олександром Доновським. За порадою берегині РПК Ясни Яковенко, першим етапом планується створення на мальовничій галявині біля ставка паркової скульптури з відтворенням давньої обсерваторії. Волхв Світовит Пашник запропонував схему святилища згідно досліджень давніх пам'яток і символіки. У цій парковій зоні планується проводити етнографічні дійства. Досвід у цьому плані селяни мають завдяки постійним культурним заходам, що організовує співоча родина Макаренків.

Рідновіри на сонцестояння ушанували Купалу (видиво)

Руське Православне Коло на день літнього сонцестояння 22 червня провело богославлення на святилищі-обсерваторії наших предків, що на острові Хортиця. Спочатку у цей знаменний день були проведені посвячення у рідновіри, а потім для прочан правили на честь літнього Сонця Купала. Богославлення здійснили волхв Світовит Пашник та жерці Божевой Літвінов і Ярина Яніна, допомагав В'ячеслав Мороз.

Цю подію на Хортиці висвітлила група з телеканалу TV5.

Особливості Української Національної Віри

Наш народ має свій шлях духовного життя. На самобутність народу впливало все, що його оточувало: історія, місце проживання, звичаї, промисли, побут, творчість, мова... Все це формує особливості національної віри.

У своїй основі світоглядні погляди людей та мітологія досить близькі, але мають відмінності у віровченнях, які склалися через різне тлумачення побаченого. Найголовніше, що відрізняє ту чи іншу віру – це формування спільноти однодумців, що під однією ідеєю прокладають собі життя. Тому для кожного народу, що створив собі державу (або прагне створити) важливо сформувати національну ідею, щоб вона працювала на благо державної спільноти.

Великдень на стародавньому святилищі Хортиці (видиво)

Рідновіри відзначили свято Великодня на хортицькому святилищі. Богославлення провели духовні провідники Руського Православного Кола: волхв Світовит Пашник, жреці Божевой Літвінов та Ярина Яніна, а також посестра Зорелада Селенюк. Перед учасниками виступив Клуб історичного фехтування "Стезя" під керівництвом Сергія Панченко.