Пісня до Бога

В природі все співає, принаймні те, що подає голос і те, що можемо почути. Людина, як вища істота, наситила пісню змістом і через неї ми передаємо свої емоції журби, радості, кохання, славлення...

Будь-який обряд має проходити супроводження співом, а ще краще у супроводі музичних інструментів, танців. Це звеличує саму дію, у вібраціях відчуваємо розчинення в просторі, тобто в божественній сутності.

Давня волхівська наука у Велесовій книзі нам також нагадує за нашу пісню, надаючи їй духовного змісту із зверненням до Бога. А Бог для нас – то Природа навколо, і її сприймаємо через мітологічні образи:

Битва Святополка Окаянного з Борисом та Глібом

Мова піде про міти навколо Святополка Володимировича або Святополка Ярополчича, прозваного Святополком Окаянним. Літопис нам повідомляє, чому Святополк числився за двома батьками, бо князь Володимир, вбивши свого брата Ярополка "став жити з жоною брата, грекинею, а була вона вагітна. Від неї він і родив Святополка. А від гріховного коріння – лихий плід буває. Тому, що була раніше мати його черницею, а, по друге, [оскільки] Володимир жив з нею, не одружившись, то був він плодом перелюбства. Тим-то й отець його не любив, бо був він від двох батьків: од Ярополка і від Володимира." [5, 46].

Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь

Легендарна розповідь про засновників Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь має мітологічне походження. Багато дослідників про це пише. Проте, знаходяться науковці, які вірять в справжність події і намагаються віднайти їхнє місце в історичному процесі. Звісно, що іноді так буває, коли історична особа могла обрости легендами близькими до якогось божества, отримати навіть його ім'я. Але скудність історичних відомостей про цю подію виключають таке перетворення. Ми ж підкріпимо мітологічну версію прикладами зі світогляду та символізму наших предків.

Звернемося до літопису "Повісті временних літ" (ПВЛ), щоб мати повне уявлення про цю легенду і дійових персонажів:

Хортиця – духовний човен Роду

У кожного народу є свої особливі місця, які набувають статусу сакральності. Наче сам Бог там перебуває і все навколо красою буяє. Такі місця наділяються легендами, мітологією, на них ідуть люди, щоб побувати на святому місці і отримати духовне натхнення.

Одним із таких місць для українців є найбільший острів на Дніпрі – Хортиця. Цей острів став символом волі України – осередком Запорозького козацтва, оплотом боротьби із загарбниками. Тут формувалася слава нашого народу, що досі підтримує наш духовний поступ, що дає наснаги нам жити на святій Богом даній Землі.

Сосну підпалили – Галю заміж віддали

Є відома пісня про Галю "Їхали козаки із Дону додому". Любили у нас колись її співати за столом. Проста, весела і навіть про зміст мало хто задумувався. Може б і далі собі співали і горя не знали...

В 90-х роках, коли їздили до Києва у справах Рідної Віри, то знавець минувшини Михайло Молявко цікаво розповідав і про історію, і про давню віру. Пам'ятаю, слухали ми його біля святилища Хвойки (це те, що викладене з каміння біля Музеї історії України): зростом невеличкий, очілля, вишиванка – все підкреслювало в ньому справжнього українця, що закоханий у свою культуру.

Трійця на Хортиці

Сьогодні, 6 травня 2018 р., на острові Хортиця Руське Православне Коло відзначило свято Трійці. Це сакральне число для Землі. Воно означає, що два різні компоненти об'єднуються разом, складаючи воєдино свої здібності і цей сплав породжує третю силу, яка не існувала до нині. Вона відкриває нові можливості для творчості, надихає використати свої особливі риси, щоб розширити межі діяльності.

Волхв Світовит Пашник про Могили

Острів Хортиця добре відомий своїми сакральними топосами й місцями сили в цілому (печери, древні святилища, дніпровські пороги та ін.), тож ми з колегами не могли не скористатися нагодою реалізувати свій давній задум - почати проведення польових семінарів із сакральної географії, відвідуючи та вивчаючи якісно відмінні точки простору по всій країні, а далі й регіоні та за його межами. Хоча варто віддати належне ентузіастам, про яких піде мова далі: власне на Хортиці подібні семінари проходять не вперше.

Волхв РПК Світовит Пашник про святилище Каракайка на Хортиці

Субота - Божий день

Шостий день тижня між п'ятницею та неділею в сучасному календарі називається субота. Переважно при п'ятиденному робочому тижні субота з неділею вважається вихідними днями.

Субота в Біблії

Хибно вважають, що українська назва походить від жидівського "шабат" (відпочинок). Вперше Біблія про особливий статус "дня сьомого" згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив день суботній і освятив його. Надалі "сьомий день" був включений в число Десяти заповідей як регулярний дня відпочинку, присвяченого поклонінню Богу, інші шість днів були зайняті роботою.