четвер, 17 січня 2019 р.

Помилки рідновірів при укладанні календаря

Пройшло вже багато років, як рідновіри почали укладати свої календарі свят. Але на численні зауваження все ж не поспішають їх виправляти. Постійно виникають суперечки, один одного переконують, який календар краще. А немає порядку в календарі – не буде порядку ні в громадах рідновірів, ні, навіть, в державі.
Деякі рідновіри думають, що аніж відмінніше від церковного календаря, тим краще, що іноді приводить до курйозів. На жаль, наших слов'янський календарів не збереглося, тільки окремі свідчення і календарні схеми. Тому більшість свят приходиться брати від церковного календаря (мається на увазі календар юдо-євангелістів). Щось записали етнографи про народне святкування, а щось приходиться знову переосмислювати. Церковний календар увібрав у себе попередні вірування, щоправда переінакшив під свої потреби, спотворивши давню мітологію. Тому приходиться вишукувати первісне значення та природні сонячно-місячні цикли.

В цій статті ми розглянемо основні помилки календарів рідновірів. Не будемо дуже заглиблюватися в суть деяких проблем і виписувати історію творення календарів, бо вони є в довідковій літературі, а також в статтях про ці календарі [див. Пашник/РПКалендар].

Новий рік.
В різний час, різні народи виробляли свою систему відліку часу, які враховували місячні, місячно-сонячні чи сонячні цикли. У нас зараз сонячний календар, але в давнину був місячно-сонячний, це помітно через особливості свят, які враховували Місячні фази. Як правило початок місяців відбувався з Молодого Місяця. А ось рік найкраще починати від нового оберту Сонця. За традицією на зимове-сонцестояння, старе Сонце вмирало, а нове народжувалося. На дев'ятий день від смерті і на восьмий день від народження човен-місяць рушав небесною рікою з померлим чи земною рікою з новонародженим. В місячно-сонячному календарі – це молодик після сонцестояння, а в сонячному 8-й день після Різдва не залежно від фази. Оця точка відліку припадає на 1 січня. Вона ж відмічена на циферблаті годинника "0". Зараз цей новий рік є всесвітнім, а відповідно і державним в Україні.
Були ще додаткові Нові роки, які могли позначати початок аграрний, навчальний чи його завершення на протилежності річного кола, чи якийсь інший випадок, що подвиг виставити Новорічне свято на цю дату. Причому могли бути якісь зміщення через особливості клімату у різних народів. Так при обговоренні часто береться за приклад місячно-сонячний календар жидів, він має 4 Нових роки, а два є основними: у нас мають відповідники на 1 квітня (за ним рахуються місяці) і 1 жовтня (за ним рахуються роки). Цей календар зараз випереджає більше ніж на півмісяця. Деякі азійські країни так само орієнтуються на 1 квітневий Новий рік.
У Римській імперії вважають Новий рік був 1 березня, а церковний рік починався 1 вересня, таким він був і в руських літописах. Це подвигло деяких наших етнографів висунути версію, що Українці святкували Новий рік навесні. Цю ідею підтримало багато рідновірів.
Ми вважаємо, що Русь мала відлік року після зимового сонцестояння, тобто 1 січня. Про це нам каже Велесова Книга: "Славимо Дажбога, і буде Той наш покровитель і заступник од Коляди до Коляди". [ВК, д.31]; "Себто на древній час много родів обирали Отця, вони же мали старців і віче, іні бо мали князів, іже обирали по сьомому колу од Коляди до Коляди." [ВК, д.33]. Про те, що Новий рік рахували від зимового сонцестояння вважають багато дослідників, наприклад Борис Рибаков [Рыбаков, 174].
Аргумент, що на Новий рік проводять обряди засівання, орють плугом, у щедрівках ластівка прилетіла послужило аргументом на користь весняного початку. Пояснення наступне: зерно могли починати засівати в південних регіонах Євразії з 1 березня, а в північних після 1 квітня, з цим питань немає. А ось на обряді взимку сіють не в сніг, як дехто думає, в відтворюють обряд запліднення оселі на родючість. Зерном засівають на народини, весілля і поховання. Тобто це умовний обряд, бо на 1 січня якраз за традицію три основних дії людини, як уособлення Сонця, і відбуваються.
З ластівкою для прихильників весняного Нового року складніше, бо вона прилітає в Україну в другій половині квітня, тобто теж не потрапляє ні на 1 березня, ні 1 квітня. Тобто вона також є умовним символом, що позначає добру звістку, тобто отримуєте листівку про свято. Швидше за все, для ластівки підходить кельтський календар за лінією 1 травня (Белтейн) і 1 листопада (Самайн), саме за нею проходить поділ літо-зима.
Найбільша помилка тут навіть не в наявності весняного Нового року, бо дійсно такі були. А проблема в тому, що більшість рідновірів відзначають весняний Новий рік, чи як вони називають Новоліття (чого не нововесня?) на рівнодення і геть не ведуть від нього відрахунок. Тобто маємо 20 чи 21 березня в повітрі без обнуління, і далі всі свята знову скачуть в григоріанському календарі. Аналогічно в ОРУ Новоліття виставлено на найближчий молодик до 1 березня, який може випасти або в кінці лютого чи в березні. І від нього також ніхто не веде відлік, наступний місяць вже молодик взагалі ніхто не враховує. Можна було ОРУ використати жидівський місячно-сонячний календар і не винаходити велосипеду і не робити фікцію.
Навіть намагалися поділ сезонів року зробити за сонцестояннями і рівноденнями. Було це навіть підтримано, але зроблено ряд помилок, бо й місяці треба було ділити за цими точками, календар виявився намішаним, система поруйнованою, а то й просто свята стояли в григоріанському календарі. Ось тільки забули горе-реформатори і годинники свої виставити відповідно до своїх новорічних свят. Тобто якщо у вас Новий рік 1 березня чи близько нього, то "0" на сучасну 4 ранку, якщо 1 квітня чи біля нього , то відповідно на 6 ранку.

Зміщення на астрономічні точки.
Державний календар України – григоріанський, він є міжнародним. Календар має хибу в середньому на 3 доби від астрономічних подій. При переході держави на цей календар деякі церкви в тому числі і ортодоксальна церква на території України відмовилася від переходу і свята залишили за юліанським стилем. Тому для орієнтації вірян в календарях писали дві колонки одна в юліанському календарі з традиційними датами свят, а інша в накладці цього календаря на державний.
Так ось, рідновіри до цього навіть не додумалися. Вони дивляться в інтернеті, коли випадає астрономічна подія, там все вирахувано до секунди. І просто лягають з цими точками на державний календар. Ну можуть ще пару свят поставити прив'язавши їх сонцестоянь, а далі знову скачуть зі святами в григоріанському календарі без будь-яких зміщень. Тобто в окремих випадках змістилися в середньому на 3 доби, а в інших побігли в традиційних датах свят. Навіть не зробили, як це робить церква з двома колонками, наприклад: Різдво 25 грудня (традиційна дата) – 7 січня відповідність в державному календарі для орієнтації, а в рідновірів має бути 22 грудня.
Декому вдалося весь календар пересунути на 3 дні назад, але вийшла суцільна плутанина, бо не були виписані у основну колонку традиційні дати свят, а тільки накладки на державний, пояснили, що місця не вистачило. Церкві вистачило втулити на великий лист більше своїх свят у дві колонки (мова йде про нормальні календарі, а переважно теж схиблені, дійшло до того, що люди не знають, що у них Покрова 1 жовтня, а не 14), а їхній набагато менший календар не влазить. Юдеї чогось умудрилися зробити електронний календар з двома системами, а тут ніяк. То може й братися не слід було, а так тільки насмішили людей, а ще далі в цьому календарі почали повертати деякі традиційні дати і вийшла повна плутанина.
Майже всі рідновіри позбавилися хибних дат церковного календаря, де свята юліанського календаря накладені на григоріанський. Але окремі випадки зустрічаються, як правило через незнання і за "допомогою" деяких етнографів, що забували писати традиційну дату, а в дужках її накладку на державний календар, а часто робилося навпаки, або зовсім не писався стиль, що теж створило складнощі і виникли помилки. Нагадаємо, що церковний юліанський календар відстає в середньому на 16 діб від астрономічних подій, а різниця між юліанським і григоріанським календарями має 13 діб.

Водосвяття і Перигелій.
Багато рідновірів пишуть, що Водосвяття присвячено найближчий відстані Землі від Сонця, який називається Перигелій (відповідно найдальня точка, яка називається Афелій, ніяким святом у них не позначена). Разом із тим кажуть про чудодійний вплив на воду від цієї близькості. Але наші предки не знали взагалі про Перигелій чи Афелій, як і сучасні рідновіри, якби не вичитали в астрономічних довідниках, бо на видимому небі воно ніяк не проявляється. До дати сонцестояння додають 12 днів (2 тижні в шестиденці) і мають 3 січня Водосвяття і Перигелій. А традиційна дата Водосвяття 6 січня при Різдві 25  грудня (24 грудня, якби місяць мав 30 днів).

Тільки в кінці 16 ст. Кеплер вирахував, що орбіта Землі рухається за еліпсом. Виявилося, що повний тропічний оборот лінія апсид (найближча та найвіддаленіша точки орбіти небесного тіла під час його руху навколо іншого тіла) робить за 20934 роки [Куликовский, 50]. Це наближення ніяк не позначається на нашому житті, а тільки в глобальному розумінні будуть впливи на погодні умови. Тобто через 10000 років ці точки поміняються місцями, і тоді Перигелій, в якому Земля крутиться трохи швидше, буде ближче до літнього сонцестояння, Афелій стане ближче до зимового сонцестояння, і це приведе до коротшого, але жаркого літа, а зима буде довшою і холоднішою.

Місячно-сонячний календар і його відголоски.
В церковному календарі для вирахування Великодня і свят, що з ним пов'язані, використовують пасхалії, які мають місячно-сонячне походження. Тобто весь календар сонячний, а шматок від Масляної до Трійці – місячно-сонячний. Причому вийшли накладки двох систем свят і тому деякі з них дублюються, наприклад рівнодення позначене святом Благовіщення, в це ж свято в місячно-сонячній системі (вона плаває по сонячному календарю) називається Великдень. Щоб не було таких накладок, ми вирахували всі свята в сонячному календарі і зробили одну систему. Прийшлося вирахувати і свята, які загубилися через цей збій двох систем, а також визначити, що свята стоять у шестиденці, а не пізнішій семиденці. Тому Колодій-Масляна у нас припадає за постійним календарем на 7-12 лютого, Великдень 25 березня, Поводи (Радуниця) 1 квітня, Рахманський Великдень 15 квітня, а Трійця 6 травня.
Деякі рідновіри святкують Великдень разом із церквами для зручності, просто не знають, як його вираховувати і який відповідник в сонячному календарі. Зимове свято Колодія у цьому випадку упливає ближче до кінця лютого, а то і в березні, що робить накладку на весняні свята, тому помилково думають, що Масляна це зустріч Весни і тому палять Зиму і часто дівчат в лютому виганяють на свята у віночках весну закликати. А Трійця за пасхалією при пізньому Великодні часто зміщується на літо, і час перших паростків на деревах втрачений.

Святовид.
Галина Лозко вписала свято Літнього Світовида на 15 червня [Лозко, 92]. Читаємо у дослідника календаря Власова В. ("Вокруг света", 1986, №8) про цю подію: "У XII столітті в знаменитому язичницькому храмі на острові Рюген, в Арконі, літнє свято Святовита відзначався 15 червня за юліанським календарем - в справжній день сонцестояння в цьому столітті." [Власов].
У М.Костомарова [див. Костомаров] знаходимо про тотожність західного Святовида і Дажбога, як богів Сонця. Літній Святовит називається Руєвит, він же Літній Дажбог – Купало, що святкується на літнє сонцестояння. Тобто 15 червня юліанського календаря в XII ст. – це й є свято Купали на сонцестояння. Не забуваємо, що юліанський календар кожні 128 років набирав одну добу відставання, ось сонцестояння і змістилося на 15 червня. Тому ця дата є грубою помилкою в сучасному календарі.
Також на осіннє рівнодення Г.Лозко ставить і Світовида осіннього, який у М.Костомарова має назву проява Поревит, а відповідно Дажбог осінній – це Мир. Чому не названі відповідні прояви Сонця залишається загадкою.
Окрім того у календарі Г.Лозко рівнодення виставляється не за узагальненим для Землі (точка, в якій центр Сонця перетинає екватор), а з поправкою для широти Києва через явище рефракції (заломлення світла у Земній атмосфері). При сході Сонця ми бачимо його над обрієм раніше, а при заході навпаки бачимо Сонце довше над обрієм відносно його справжнього положення. Тому, у деяких календарях весняне рівнодення вказане 17-18 березня, а осіннє 24-25 вересня. Ці дати відображають видиму тривалість дня і ночі, але вони не є датами астрономічного рівнодення. [Зуєнко, 8].
Закликаємо рідновірів до здорового глузду і дотримання календарних систем. Замість того, щоб вдосконалювати календарний світогляд, ми переважно займаємося боротьбою з хибними календарями і суперечками на цю тему. Часто календарні неузгодження приводять до роз'єднання рідновірів. ДЦ "Руське Православне Коло" користується державним календарем. Ми знаємо про його невеличке відставання від астрономічних точок, але вважаємо, що в даному випадку краще уникнути совання свят і не плутати людей. Якщо у нас буде такий вплив на світову спільноту, що ми зможемо зробити правки сучасного календаря, тоді і приведемо його до астрономічної точності.
Якщо ви вважаєте, що я допустив помилку, чи ви виправили свою і вона вже не актуальна, напишіть для уточнення: svitovyt@gmail.com.

Література:
1.Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 192 с.
2.Власов В. Русский календарный стиль. – http://kladina.narod.ru/vlasov/vlasov.htm.
3.Зуєнко М., Зуєнко М. Свята Сонячного Кола. Від Коляди до Коляди. – Запоріжжя: Арійський шлях, 2007. – 58 с. 
4.Костомаров М. І. Слов'янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.
5.Куликовский П.Г. Справочник любителя астрономии. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 688 с.
6.Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222с.
7.Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 180 с.
8.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
 
  
Світовит Пашник
Волхв РПК

Схема шестиденки (автор Світовит Пашник)

Немає коментарів:

Дописати коментар