Особливості Української Національної Віри

Наш народ має свій шлях духовного життя. На самобутність народу впливало все, що його оточувало: історія, місце проживання, звичаї, промисли, побут, творчість, мова... Все це формує особливості національної віри.

У своїй основі світоглядні погляди людей та мітологія досить близькі, але мають відмінності у віровченнях, які склалися через різне тлумачення побаченого. Найголовніше, що відрізняє ту чи іншу віру – це формування спільноти однодумців, що під однією ідеєю прокладають собі життя. Тому для кожного народу, що створив собі державу (або прагне створити) важливо сформувати національну ідею, щоб вона працювала на благо державної спільноти.

Держава має бути зацікавленою у формуванні своєї Національної Віри, яка допоможе її сповідникам знайти своє місце, як серед Природи, так і серед Спільноти. Така Віра підсилиться, якщо вона буде спрямована на ушанування рідних святинь і єдиного обраного народу на своїй Богом даній Землі.

Рідна Віра сприймає природне середовище, що нас оточує, як проявлення Бога. Божа сутність присутня в усьому, і ми, як народ, є частиною Бога. А всі ми разом – члени однієї родини, брати та сестри.

Своє розуміння родинного життя ми перекладаємо на світ Богів. Виходячи на підвищені відкриті місця, людина уявила, що світ – це величезне яйце. Людина поставила себе у центрі Всесвіту, де все за спостереженням оберталося навколо неї.

Згідно зі слов'янськими віруваннями весь Всесвіт у вигляді Яйце називаємо Родом Всевишнім. Люди на Землі представляють Рід земний, він є відображенням Всевишнього. Рід поділяється на чоловіка і жінку та їхніх дітей. З верхньої частини Світового Яйця твориться Твердь Небесна – Батько-Сварог, з нижньої – Твердь Земна – Мати-Рожаниця, з жовтка породжується їхній син – Сонце-Дажбог, з білка – донька – Вода-Мокоша. Сонце і Вода є братом і сестрою, одночасно вони позначають шлюбні символи для Батька і Матері.

Це поєднання у вигляді жовтого і синього кольорів (як Вогню і Води) відтворено на державному прапорі Русі-України. В цьому злитті двох кольорів прапору, як чоловічого і жіночого начала, закладено продовження нашого Роду. Таким же символом Роду є державний Герб, що в дані часи мав назву Триглав. В одному зі своїх образів він позначає злиття двох начал для породження нового життя. Чоловік, Жінка і Дитина – це те, що творить святу Трійцю нашого Роду. Маємо жити, як це закладено Природою, і продовжувати своє життя – це свята настанова наших Богів.

Батько-Сварог запліднює Матір-Землю, вона випускає Води і породжує Сонце. Воно проходить Небом, як життєвим шляхом, і вмирає, заходячи до лона Матері-Землі, а зранку знову воскресає. Так постала віра в непереможне і вічне життя.

Людина має повторити рух Сонця. Проживши життя, тіло людини повертають до лона Матері-Землі, неначе в її утробу. А душа відправляється до Батька-Неба. На похороні відтворюють шлюб Неба і Землі, щоб тіло і душа поєдналися знову та породили нове життя. І людина воскресає в наступному поколінні. Треба було продовжувати свій рід, щоб було куди відроджуватися, треба берегти свою Богом дану Землю, бо знову сюди прийдете. І що ви залишили в минулому житті – те ви отримаєте в майбутньому. Занедбали землю – будете на занедбаній землі, дозволили ворогам завоювати свою землю – будете рабами.

Тому людина намагалася творити щастя для свого роду, аби потім жити у добробуті у наступному житті, справедливо розподіляючи нажите майно і справедливо судячи за вчинки. Треба шанувати Богів, як своїх родителів – Батька і Матір. Шанувати своїх Предків, що поєдналися з Богами, бо вони знову відродяться і будуть серед нас – своїх братів і сестер творити Рай на Землі.

Ми одна велика родина, яка рухається у духовному світі священним колом вічного життя. Рід творить свої святощі, які його поєднують в одне духовне ціле, що вічно бореться за своє життя. Поки боремося – поки й живемо. Силу нам дає наша Українська Національна Віра!

Волхв Світовит Пашник