Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також свята, що пов'язані із ним, відзначається на різні дати. В цій статті ми спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.
Перш за все визначимо, що таке Великдень. Наче цілком зрозуміле стародавнє свято. Назва Великдень походить від природної події, коли день стає більше ночі, тому і Великдень. Це день весняного рівнодення, яке припадає близько 20 березня за державним календарем. А юдо-євангелісти пов'язують Великдень саме з воскресінням Ісуса Христоса – божество, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце.
Католики і ортодокси вираховують Великдень і свята, що з ним пов'язуються за викривленим місячно-сонячним календарем. Має відбутися весняне рівнодення, потім чекають першого повного місяця, а найближча неділя і буде Великоднем. Для вирахування Великодня використовуються Пасхалії. Дата Великодня може припадати в період від 22 березня до 25 квітня (для ортодоксів, які користуються юліанським календарем, у XX–XXI століттях це відповідає періоду з 4 квітня по 8 травня за державним стилем). Якщо Великдень збігається зі святом Благовіщення (25 березня чи 7 квітня д.к.), то він називається Кіриопасха (Господня Пасха).
Взагалі Благовіщення 25 березня визнається рівнозначним з Великоднем святом. Все лише тому, що це дата того ж Великодня тільки в сонячному постійному календарі (пор., наприклад, з Різдвом 25 грудня). І це свято мало б відповідати рівноденню. Але юліанський календар на кожні 128 років набирав одну добу. А коли папа Григорій 13-й у 1582 році на пораду астрономів правив юліанський календар, то змістив його тільки на 10 діб, до дати 21 березня, що визначала рівнодення на Нікейському соборі (325 р.), коли й приймалися основні постулати церкви.
З цього й виходить, що католики можуть відзначити Великдень до 4 квітня, а ортодоксам часто приходиться чекати нового повного місяця. Ще одна цікава річ. Якщо на Великдень припаде жидівський Песах, то католики його святкують разом із жидами, а ортодокси переносять на тиждень уперед, аби не робити це з жидами, які розіп'яли Ісуса Христоса.
Слід також зазначити, що жидівський Песах помилково ототожнюють з Великоднем і рівноденням. Самі жиди його святкують 15 нісана (повінь), що відповідає нашому 15 квітня. Зараз прийнято, що Песах не може відзначатися раніше весняного рівнодення. Але, як визнають самі жиди, їхній календар випереджає. Більш традиційно для різних народів після рівнодення чекали молодика для визначення початку року, тобто 1 нісана – жидівський новий рік царів, але він зараз може бути навіть раніше рівнодення. Тобто Пейсах не слід ототожнювати рівноденню, а відповідно і Великодню.
Свято Песах треба дорівнювати нашому Рахманському Великодню: середина між Великоднем і Трійцею (за 7 тиж. від Великодня): 7х7=49, хитро округляється до 50, ділиться на 2 і маємо 25 днів від Великодня. Випадково 25-й день припадає на середу. Яка називається попелова. Первісна дата при давньому шестиденному тижні (див. циферблат годинника) вираховується наступним чином: 6х7=42:2=21. 21-й день від Благовіщення-Великодня це й є 15 квітня. А Трійця в цьому випадку припаде на 6 травня, Зелений тиждень почнеться 1 травня (Мая), коли й розпустяться листя на деревах і приведуть із собою душі Предків.
Аналогічно розраховується і Колодій (Масляна) – за 7 шестиденних тижнів до Великодня, він припадає на 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу. Католики через трохи інше вирахування передвеликоднього поста відзначають це ж свято 14 лютого – День Валентина (Велетня).
Рідновіри також не мають з приводу святкування Великодня спільної дати. Хтось для зручності святкує разом із церквою, хтось чітко за астрономічним рівноденням. Через ці різні стилі вирахування дат часто трапляються дублювання свят.
РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування всі великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3-4 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 21 грудня д.к., Великдень 25 березня – 20 березня д.к., Купало 24 червня – 21 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23 вересня д.к. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на спадаючому місяці, тобто 24-й місячний день. Щоб не заплутувати читача, ми в цій статті не торкалися інших дрібних нюансів, хоча вони теж важливі.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок. З календарем РПК можна ознайомитися тут: Руський Православний Календар. Запрошуємо до обговорення проблем календаря на Форум РПК.
Немає коментарів:
Дописати коментар